Головна » 2014 » Березень » 2 »

Загибель „первоцвітів” – блеф чи глобальна проблема ?


00:20

Загибель „первоцвітів” – блеф чи глобальна проблема ?

Пересічному читачеві проблема збереження ранніх гарноквітуючих видів рослин може здатись несуттєвою, або й взагалі дехто може віднести її до розряду надуманих проблем. Та насправді вона є яскравим індикатором, помітною верхівкою того гігантського „айсберга” екологічних проблем, які все відчутніше і загрозливіше тиснуть навалою на людське суспільство, часто, визначаючи такі значимі для людей речі, як стан психічного та фізичного здоров’я , забезпеченість матеріальними благами і навіть, здавалось би такі віддалені речі, як зміна форм суспільних відносин, революції та війни.
 
Первоцвітами в народі називають всі рослини, які після зими починають першими цвісти. Серед них зустрічаються види різної приуроченості та екології. На Черкащині це близько двох сотень видів. Зокрема у широколистяних лісах – підсніжник звичайний та складчастий, проліски сибірська та дволиста, медунки темна та вузьколиста, аненомони дібровна та жовтецева; на степах це горицвіт весняний, анемона лісова, гіацинтик блідий, брандушка різнокольорова, шафран сітчастий; у борах –сон-трава широколиста та чорніюча; на болотах – калюжниця болотна. Вони першими «переконують» нас в безповоротності минулої зими і настання повноправного царства весни. Такий ранній початок їх розвитку має визначений еколого-біологічний сенс, бо він приходиться на період активізації багатьох природних явищ, що забезпечують ефективний ріст, цвітіння, запилення і т.п.. Саме на цей час у верхніх, найпоживніших шарах грунту найбільші запаси води, насиченої розчинними елементами живлення, повномірне освітлення, активний літ комах запилювачів і т. п.. В той же час надранній розвиток дозволяє їм уникати конкуренції із літньовегетуючими та квітуючими рослинами. 
 
Первоцвіти
Фото М.М.Борисенко

В цю пору людина, втомившись від зимового одноманіття , інстинктивно тягнеться рукою до цих «піонерів» квітування. І слід відмітити, що саме ця звичка людей стала причиною зникання окремих із названих видів на значних площах, де вони колись зростали. Особливо помітно зменшуються площі тих видів рослин, для яких єдиним способом розширеного відтворення є рознос насіння тваринами у відповідних для їх зростання природних оселищах. Обмеження можливостей їх виживання в нинішніх умовах зумовлене кількома впливовими факторами. Так зривання квітів призводить до зниження продукції насіння в популяціях. Зміна умов природних оселищ, через вплив на них людини, призводить до зникання тих чи інших запилювачів та агентів розносу насіння ( насамперед різних видів комах, як то мурах, жуків, метеликів та ін.), або до розростання тих видів рослин, які витісняють „первоцвіти” із своїх оселищ. Негативним фактором, що має глобальний вплив на скорочення ареалів багатьох видів є фрагментація тих природних рослинних угруповань, де можливе зростання цих видів ( вирубування лісів, розорювання степів, осушення боліт і т.п.). Зовсім недавно фахівці-ботаніки знайшли в Холодноярському лісовому масиві ( Черкаська область) єдине на сьогодні в межах рівнинної України місцезростання кримського виду – підсніжника складчастого. Тут він зростає на кількох розрізнених ділянках в широколистяних лісах природного походження. Якщо допустити, що дане місцезростання має природне походження, то це залишок колись великої частини ареалу, яка охоплювала південь лісостепової та степову зони і зникла через вирубування байрачних лісів. Таких прикладів можна навести сотні.

В цьому зв'язку багато « первоцвітів» потрапили до списків видів охоронюваних в окремих регіонах та в Червону книгу України. Сам факт занесення виду до списку охоронюваних мало що дає для його збереження. Але ці переліки мають стати керівництвом до дій, що сприяють збереженню цих видів. А зробити, якщо тільки захотіти, можна дуже багато. Найперше і найпростіше – полишити їх у спокої: не зривати квіток, не викопувати їх масово для пересадки, не купляти їх на букети, не руйнувати їхніх оселищ і т.п.. В цьому напрямку доцільно щорічно розробляти та реалізовувати пропагандистські еколого-просвітницькі проекти напрямлені на подолання подібного роду шкідливих традицій та звичок, навчанню та вихованню адекватної поведінки людини у природі і т.п.. Звичайно більш ефективним способом охорони конкретних оселищ буде організація ботанічних заказників, або інших форм охорони природних об’єктів. Варто знати, що наявність багатого та чисельного за кількістю особин поселення червонокнижного виду, є підставою для організації відповідного об’єкту природно-заповідного фонду, а кожен громадянин може ініціювати такий захід. Більш дійовими можуть бути заходи по їх репатріації ( поверненню на ті місця де вони раніше росли), або розселенню на нових, відповідних для їх зростання територіях. Цей, вже значно складніший напрям роботи потребує знань про біологію відтворення того чи іншого виду, про його екологічні властивості і особливості. 
Тут на допомозі можуть стати література, відомості з інтернету, а найефективніше допоможуть власні спостереження та експерименти. 

Одною із форм охорони ранньоквітучих рослин, яка ще відносно мало практикується у нас є культивування їх людьми на присадибних ділянках, квітниках, дачах, в садках під наметом плодових дерев. Розширення цієї практики може зробити досяжною перспективу відновлення вже зниклих популяцій багатьох рідкісних видів. Адже найголовнішою проблемою при відновленні штучних популяцій рідкісних видів є відсутність посадкового матеріалу чи насіння. В такому випадку багато хто з квітникарів вдаються до масової заготівлі посадкового матеріалу в природних поселеннях, ускладнюючи тим самим їх становище. Звичайно більш коректно взяти кілька цибулин чи кореневищ рослини із природного оселища і посадити його біля будинку, ніж щороку зривати сотні квітучих пагонів. Але ще менш шкідливо для даного поселення буде коли ви дочекаєтесь зрілого насіння. В умовах культури, звично, відсоток виходу сходів із насіння і доживання їх до дорослих особин значно вищий ніж у природних місцях зростання. Марне, що цей шлях значно складніший і триваліший в часі. Часто він потребує вивчення літературних джерел з багатьох питань. Вирощування нового і незнайомого виду рослин із насіння для справжнього любителя природи в певній мірі є і способом активного відпочинку, і розвитку та задоволення своїх інтелектуальних потреб. Таким чином ви, крім пізнання на власному досвіді великого таїнства відтворення життя , в якійсь мірі виконаєте ще і місію спасіння рідкісної рослини. Примноживши чисельність особин даної рослини, створивши чисельне штучне поселення, продовжуйте добру справу – роздавайте, даруйте всім посадковий матеріал, діліться досвідом, висаджуйте його в природні оселища. Крім усього зробленого, це також буде вашим добрим слідом на Землі. Важливо кожному небайдужому до цієї проблеми зробити все, аби оточуючі тебе люди теж стали активними співучасниками її вирішення.

 
Старший науковий співробітник
Канівського природного заповідника Шевчик В.Л.
Категорія: екологічна просвіта | Переглядів: 926 | Додав: kanivbiosfera | Теги: kanivbiosfera.at.ua, Канівський природний заповідник, Kaniv Nature Reserve, первоцвіти

Телефонуйте


(04736) 3-29-91

Гаряча лінія Канівського природного заповідника, на яку можуть звертатись громадяни у випадку: пожежі в лісі;
протиправних дій, що завдають шкоди природі (рубки дерев, полювання на звіра, збирання грибів, лікарських рослин, ягід); виявлення в природі поранених диких тварин.
Також бажаючі можуть отримати, за цим номером, інформацію стосовно законного перебування на території заповідника.

Хмарка тегів :


Канівський природний заповідник Kaniv Nature Reserve баклан первоцвіти День Землі екологічна просвіта Ряст ущільнений співпраця Київський національний університет kanivbiosfera.at.ua Похмурий Дніпро Канів екологічна акція Не рубай ялинку! лісова красуня Збережи первоцвіти 1-Б клас Меланчин потік Канівський заповідник квест Збережи ялинку! природоохоронна акція Вуж звичайний 1 вересня флешмоб