«Будувати не можна заборонити»: конференція школярів щодо проблеми ГАЕС

У 2013 році на шістдесят восьмій сесії Генеральної Асамблеї ООН учасники прийняли резолюцію, яка проголошує 3 березня Всесвітнім днем дикої природи. Цього дня активісти намагаються привернути увагу людства до проблем, що мають далекосяжні екологічні, економічні та соціальні наслідки.

Конференція під назвою: «Будувати не можна заборонити» щодо проблеми будівництва Канівської гідроакумулюючої електростанції (КГАЕС) в Канівській загальноосвітній школі №4 була приурочена саме до Дня захисту дикої природи. Організували її наукові співробітники Канівського природного заповідника та учні 11-А і 10-Б класів на чолі з класними керівниками, учителями біології та екології Тетяною Сергіїївною Володченко, і Наталією Михайлівною Козаренко.

Останнім часом населення Канівщини розділилося в поглядах.

Є ті, хто згоден з будівництвом станції. І підтримують забудовників – ПАТ «Укргідроенерго», що переконують: Канівська ГАЕС потрібна для регулювання електроенергії під час пікових навантажень, не забувають і нагадувати про буцімто гостру необхідність її для успішного інтегрування в європейську енергосистему.

Набагато більше тих, хто виступає проти спорудження цього небезпечного об’єкту. Адже будівництво такої споруди на Канівщині знищить мальовничі ландшафти, природні та культурні пам’ятки... а в гіршому випадку призведе до екологічної катастрофи – підніме весь радіоактивний мул, що накопичився у водосховищі з часів Чорнобиля.

Тож, чи так необхідна гідроакумулююча електростанція? В цьому питанні спробували розібратися учні, яких хвилює стан довкілля, в якому їм жити.

У палкій дискусії піднявся цілий вал запитань.

1. Якими були і є економічні мотиви будівництва Канівської ГАЕС, кому це вигідно?

2. Що таке пікове навантаження на енергосистему, і з чим пов’язане зниження частоти струму в енергосистемі?

3. Чи можливі варіанти організації перерозподілу навантаження на енергосистему впродовж доби без будівництва ГАЕС? Можливо, просто необхідна більш раціональна її структура?

4. Які особливості будови Канівських гір, в чому небезпека будівництва гідроспоруд на них?

5. Що таке вторинне радіоактивне та органічне забруднення води?

6. Чи є загроза зсувів ґрунтів та утворення селевих потоків, чи вже були приклади антропогенних катастроф, викликаних ними, на Канівщині?

7. Чому Европейський банк реконструкції та розвитку відмовився фінансувати будівництво КГАЕС в 2008 році?

8. Скільки прийдеться заплатити нащадкам за хвилинну «економічну вигоду» будівництва ГАЕС, що так жорстко «продавлюється» тими, хто живе за лозунгом «Після нас – хоч потоп»?

Підсумовуючи, учень 11 класу висловив свою думку: «Якщо зважити всі за і проти, то краще не будувати Канівської ГАЕС для збереження довкілля та запобігання можливому екологічному лиху».

Тож, може все ж таки дослухаємося до думки тих, кого ми привели на цю землю і хто далі плекатиме її?