Ще з часу виникнення самої ідеї заповідання, яку висловив у 1895 році великий вчений, засновник науки про ґрунтознавство В. В. Докучаєв, наукові кола та прогресивна громадськість вважали збереження заповідних еталонів кожної природно-історичної області своїм святим обов’язком, справою совісті й честі нації. Загалом заповідну справу можна визначити як теорію та практику збереження і відновлення ландшафтних комплексів, а також їх раціональне використання у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду.
Для відзначення нелегкої та сумлінної праці працівників природно-заповідної справи Президентом України підписано Указ від 18 серпня 2009 року № 629 «Про День працівника природно-заповідної справи», в якому зазначено, що в Україні встановлено професійне свято – День працівника природно-заповідної справи, яке відзначається щороку 7 липня.
Так станом на  сьгоднішній день природно-заповідний фонд Черкаської області нараховує 531 об’єкт  природно-заповідних комплексів, які були створені з метою збереження різноманіття ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу регіону.  З них: 22 – загальнодержавного та 509 місцевого значення. Це такі, як: Канівський природний заповідник, національні природні парки «Білоозерський» та «Нижньосульський», дендрологічний парк «Софіївка», Черкаський зоологічний парк, регіональний ландшафтний парк «Трахтемирів», 223 заказники, 192 пам’ятки природи, 58 парків-пам’яток садово-паркового мистецтва, 52 заповідні урочища.Природно-заповідний фонд Черкаської області є важливою складовою екологічної системи України та забезпечує підтримання Галицько-Слобожанського (лісостепового) широтного екокоридору та Дніпровського меридіонального екокоридору.Загальна площа природно-заповіднихоб’єктів становить 63 879,11 га, що становить 3,0% від загальної площі території Черкаської області. Також, в області нині працюють над створенням Національного природного парку «Холодний яр» в Чигиринському та Кам’янському районах площею 8518,6623 га. А також – Національного природного парку «Середньодніпровський» у межах Канівського, Черкаського і Золотоніського районів площею 126,13 тис. га.

 7 липня – цей день для професійного свята обрано невипадково, адже асоціюється він з святом Івана Купала присвяченим загадковим і чудодійним силам природи.
 Символом свята щороку слугує один з видів папороті, квітка якого за легендою має чарівні властивості. Цього року символом обрано Сальвінію плаваючу (Salvinia natans), з родини Сальвінієвих, пристосувалася до життя в помірних широтах і є досить звичайною водяною папороттю. Зростає майже на всьому просторі України.
 Сальвінії плавають на поверхні стоячих і повільно поточних вод, іноді утворюючи щільні зарості, що закривають доступ світла у водойму. Такі щільні поверхневі килими з сальвіній особливо часто ведуть до змін екологічних умов водойм. Позбавлені світла під килимом сальвіній, слабко розвиваються занурені інші водяні рослини, для них ускладнюється доступ до поверхні води і дихання атмосферним киснем. У той же час зарості сальвіній служать хорошим притулком для мальків риб в перші тижні їх розвитку. 
Занесена до Червоної книги України Сальвінія плаваюча в зв’язку з поступовим зникненням, це пов’язано насамперед із забрудненням прісних водойм, висиханням тощо.
Збережемо природу – збережемо Україну!