30 липня, виповнюється 96 років з моменту заснування Канівського природного заповідника. Вже майже століття його природа живе за своїми мудрими законами. Навчає людей пізнавати розумом і серцем красу та добро цього неповторного світу. Головними функціями заповідника є: охорона та збереження в природному стані унікальних природних комплексів Середнього Придніпров’я; постійні наукові спостереження; пропаганда екологічних та природоохоронних знань серед населення. Дослідницька робота, яка постійно проходить в заповіднику, спрямована на всебічне вивчення природи, розробку наукових засад щодо її охорони, збереження унікальних природних ландшафтів, рідкісних і зникаючих видів рослин та тварин. «Канівські гори», на яких розташований Канівський природний заповідник — унікальне геологічне явище. У прадавні часи внаслідок діяльності льодовика гірські породи перемістилися таким чином, що більш давні їх шари опинилися над молодшими. Глибокі яри, розрізаючи гори, відкривають таємниці минулого. Від решток таємничих істот, що плавали морями у часи мезозойської ери, до археологічних знахідок, які розповідають нам про життя наших предків. Серед таких знахідок можна згадати стародавнє місто Родень, залишки якого було відкрито на одній із гір заповідника — Княжій — в результаті археологічних розкопок академіка М.Ф. Біляшівського у 1892 році. Це одне з перших міст східних слов'ян. Те саме міфічне місто, яке жило тільки у спогадах і переказах предків. Саме воно, за згадками, було першою столицею дохристиянської Київської Русі. Можливо, назва міста Родень походить від імені слов’янського бога Всесвіту, дощу і сонця, родоначальника Рода. Неподалік від Княжої гори розташований пагорб, відомий як Велике скіфське городище. На його вершині у 1950-х роках відомий археолог Галина Мезенцева відкрила та дослідила поселення скіфів-землеробів. Вік поселення — IV століття до нашої ери. Тут було виявлено залишки житлових та господарських споруд, кістки домашніх тварин, безліч фрагментів керамічних виробів та інші археологічні знахідки. Оборонні вали скіфської епохи дотепер можна побачити, побувавши на екологічних стежках заповідника. Канівські гори створюють мальовничу панораму. Влітку вона вражає своєю величністю, м’якими контурами та буйною зеленню. На фоні загального підвищеного берега виступають: Княжа гора, Мар’їна гора, Велике і Мале скіфські городища, Чернеча гора, які є нагірною частиною заповідника. На старому річищі Дніпра, навпроти нагірної частини, розташовані заповідні заплавні острови — Круглик та Шелестів. Ці острови невелика частка природного багатства, що залишилася після будівництва каскаду водосховищ. Ми можемо бачити, якою була природа Дніпра до втручання людини. Більшість великих та малих островів, розділених численними руслами та протоками поглинули води рукотворних «морів». Зміїні острови у Канівському водосховищі – ще одна частина Канівського природного заповідника. До побудови ГЕС це були невеликі пагорби на лівобережній терасі Дніпра неподалік від села Борок, яке зараз можна знайти на старих картах. Значну частину їх площі займають бори та субори із столітніми дубами та соснами, багатим підліском і трав’яним покривом. Там живуть унікальні види рослин та тварин, які зустрічаються тільки там і ніде більше. Якщо Ви хочете познайомитися з природою Канівського природного заповідника, його історичними пам’ятками, ходімо по екологічній стежці, що проходить лісом на пагорбах неподалік садиби заповідника. Також функціонує Музей природи з різними відділами: ботанічним, зоологічним, дендрологічним, палеонтологічним, археологічним.

Олена Нестеренко

Канівський природний заповідник