18 жовтня виповнилося 150 років із дня народження видатного українського геолога, академіка ВУАН Володимира Васильовича Різниченка, ініціатора створення заповідника на Канівських горах. 
Народився В.В. Різниченнко 6 (18) жовтня 1870 р. на хуторі Валентієвому (тепер с. Валентіїв Ніжинського району Чернігівської області). Закінчив природничий відділ фізико-математичного факультету Харківського університету (у 1896 р.). Проводив геологічні дослідження в Середній Азії та Казахстані. Результати їх отримали високу оцінку. Російське Географічне товариство нагородило вченого золотою медаллю ім. М.М. Пржевальського. В.В. Різниченнко був одним із перших організаторів геологічних досліджень в УНР та УРСР. У 1929 р. обраний академіком Всеукраїнської академії наук. У 1930-1932 рр. очолював Інститут геологічних наук ВУАН. Помер у Києві 1 квітня 1932. Похований у Києві на Лук'янівському цвинтарі.
Проводив учений дослідження і в Середньому Придніпров'ї, зокрема на Канівських горах. Широко відома його праця «Природа Канівських дислокацій», яка вийшла у 1924 р. Був він також поетом і художником-карикатуристом. 
27 липня 1923 р. В.В. Різниченко звернувся до Секції охорони природи Сільськогосподарського наукового комітету Наркомзему УРСР із пропозицією створити навколо могили Т.Г. Шевченка "заповідний парк" площею близько 10 кв. верст, аналогічний існуючим у Західній Європі та Північній Америці. На засіданні Колегії Наркомату її підтримав ботанік О.А. Яната. У результаті, 30 липня 1923 р. Наркомзем підписав Постанову № 156, у якій пропонувалося Всеукраїнському управлінню лісами та Наркомату освіти розглянути питання про організацію заповідника в районі могили Т.Г. Шевченка. Саме ця дата вважається днем заснування Канівського заповідника.