Технологічна карта відновлення популяцій ковили дніпровської (Stipa borysthenica Klok. et Prokud.) у природних фітоценозах.


Загальна характеристика виду. Сизувато-зелений, густо-дернинний злак із вузько лінійними, довгими розетковими листками. Генеративні стебла до 80 см довжиною. Поширений від півдня Сибіру, північних регіонів Середньої Азії і Передкавказзя, до Східної Європи. У Придніпров`ї його місця зростання приурочені до піщаних терас річок та кам`янистих відслонень. За екологією це псамофіт, облігатний геліофіт, мезоксерофіт, мезотроф. Досить близький до ковили пірчастої ( Stipa pennata L.) вид, що відрізняється від неї шорсткими піхвами листків на генеративних пагонах, жорсткішим розетковим листям та зростанням в специфічних екотопах.

Причини рідкісності та потреби штучного відтворення популяцій. Неспроможність до проходження повного онтогенезу в умовах найменшого затінення визначає обмеженість його поширення на теренах здебільшого заліснених, або зарослих чагарниками піщаних (борової та лучної) терас Дніпра та його приток. Незважаючи на щорічне плодоношення, високу насіннєву продуктивність та високий відсоток схожості насіння, у природних фітоценозах цей вид неспроможний активно розселятись на нові території в силу кількох причин: а) неспроможності до розносу насіння вітром на значні відстані і освоєння нових, сприятливих для його зростання територій, через зарості чагарників, дерев та високотрав`я ; б) неспроможність до інвазії у вже сформованих фітоценозах класу Festucetea vaginatae, через високу смертність в таких умовах проростків та особин догенеративного віку; в) високу ліквідність зернівок цього злаку в біогеоценозах остепнених лук та піщаних степів ( під час дисемінації значна частка зернівок поїдається тваринами). Обмеженість поширення цього виду у природі стало причиною особливої уваги та занесенню його до Червоної книги України. Вчасний підсів на відповідних ділянках насіння цієї рідкісної рослини дозволяє відтворити нові локальні її популяції у природних фітоценозах і таким чином забезпечити розширене її відтворення.

Природоохоронний статус. Занесений в Червону книгу України.
Біогеоценотичне та господарське значення. Консортоутворююче, ґрунтотворне, ґрунтозахисне, декоративне, кормове ( молоде листя, а також зернівки добре поїдаються тваринами).

Підбір перспективних для посіву насіння ділянок та способи посіву і догляду. Найперспективнішими для насінного розмноження, приживання проростків та проходження повного онтогенезу в умовах екотопів піщаних терас є відкриті ділянки із слабопідзолистими та дерновими ґрунтами із угрупованнями псамофільних остепнених лук, травостій яких попередньо зазнав якихось впливів дергадаційного характеру ( пориї кабанів, цьогорічні весняні чи минулорічні осінні пожежі). Добрі перспективи мають посіви на локальних і невеличких за площею ділянках в місцях природного відмирання особин домінуючого виду ( наприклад костриці Беккера). Сприятливим для відтворення штучних популяцій ковили дніпровської є також техногенно-змінені ділянки на початкових стадіях заростання ( стадія із угрупованнями низькорослих однорічних бур`янових рослин). Це можуть бути кювети та обочини доріг, перелоги двох перших років, кар’єри і т.п..
Найбільш ефективним способом посіву є посів свіжо зібраними зернівками ( кінець травня). Зернівки збирають способом висмикування за остюки, складають у пучки і доставивши до обраної під засів ділянки висівають. Доцільно кожну зернівку встромити повністю у ґрунт, зломивши остюк. У випадку розтрушування чи розкидання зернівок більшість їх поїдається тваринами. Можливим є зимовий ( у відлиги на ділянках де розстав сніг) та ранньовесняний підсів зернівок зазначеним способом.

Особливості розвитку. Догенеративний період розвитку за різних умов може продовжуватись 3-5 років. Тривалість генеративного періоду визначається багатьма факторами. В умовах вказаних фітоценозів здебільшого це 10- 15 років.


Технологічна карта відновлення популяцій цибулі ведмежої (Allium ursinum L.) у природних фітоценозах.


Загальна характеристика виду. Цибуляста рослина із розеткою кількох довго черешкових широкоеліптичних коротко загострених листків та безлистим тригранним квітконосним стеблом. Цвіте білими квітами, які, як і вся рослина, мають запах часнику. Плід – тригранна коробочка із кулястими насінинами. Поширена на Передкавказзі, Закавказзі, у більшій частині Європи (Західній, Центральній та південно-західній частині Східної Європи). У Придніпров`ї, як і в межах всього ареалу, його місця зростання приурочені до широколистяних лісів. За екологією це мезофіт,
тіневитривалий вид, евтроф, кальцієфіл, бази-нейтрофіл. За фенологією це рослина – пізній ефемероїд ( гемі ефемероїд). Початок його вегетації в Придніпров`ї приходиться на другу чи третю декаду березня, а дисемінація на кінець травня. Після цього надземна частина рослини відмирає, залишаються лише цибулини та насіння у ґрунті.

Причини рідкісності та потреби штучного відтворення популяцій. Вимогливість виду до умов місцезростань ( стенотопність) визначає обмеженість поширення його популяцій. Основна причина згубного впливу на локальні популяції цього виду є вплив суцільних рубок деревостану, який призводить до різкої зміни стану біогеоценозу і наступного, тривалого в часі періоду демутації лісу. Лише на етапі сформованого деревостану можливе повторне відновлення популяцій цього виду, яке тут унеможливлюється через відсутність банку насіння у ґрунті та відсутності заносу його з сусідніх лісів. Також цей вид негативно реагує на витоптування. Часте, а в окремих місцях і регулярне зривання молодого листя виснажує природні популяції.

Природоохоронний статус. Занесений в Червону книгу України.
Біогеоценотичне та господарське значення. Консортоутворююче, ґрунтотворне, декоративне, харчове, медоносне та лікарське( молоде листя має бактерицидну та фунгіцидну дію).

Підбір перспективних для посіву насіння ділянок та способи посіву і догляду. Найперспективнішими для насінного розмноження, приживання проростків та проходження повного онтогенезу є молоді ліси на багатих лісових ґрунтах із нейтральною ( РН 5,5 -6) реакцією середовища, що мають несформований ярус трав. Це можуть бути як штучні насадження ( акацієвники, дубняки, ясенові та липові насадження) так і спонтанного походження ліси ( із клена ясенелистого, гостролистого, грабняки). Найбільш ефективним способом є посів свіжо зібраним насінням ( кінець травня – початок червня). Можна сіяти разом із коробочками. Також насіння заготовлюють шляхом зривання суплідь із наступним їх просушуванням ( за 2 – 3 дні).Висипане із коробочок насіння збирають і розсипають у пакети. Після цього його бажано якнайшвидше висіяти на відповідно вибрану ділянку. Найкращий ефект дає посів у розрихлений ґрунт, або хоча б по поверхні розрихленої лісової підстилки. Для тривалого передпосівного зберігання ( не більше 1 місяця) бажано насіння утримувати у вологому середовищі ( пересипати тирсою, подрібненим мохом і т.п.). У випадку висихання насіння його можна висівати ранньою весною у ґрунт після 2-х тижневої стратифікації ( утримувати у вологому піску при температурі 0 – 3 о С. У цьому випадку в рік посіву появиться лише невелика частка сходів, а наступні порції сходів можуть з`являтись впродовж наступних 5-ти років.

Особливості онтогенезу. У природних фітоценозах насіння розноситься мурахами, і, очевидно, ендзоохорно – рослиноїдними тваринами. Насіння проростає підземно осінню або наступною весною. Догенеративний період розвитку за різних умов може продовжуватись 2-3 роки. Особини генеративного вікового стану здатні утворювати дочірні цибулини, формуючи компактні клони. Дочірні цибулини можуть бути відділені одна від одної на незначні відстані в межах клону за рахунок розтягування їх контрактильними ( втягуючими) коренями.

Технологічна карта відновлення популяцій півонії тонколистої (Paeonia tenuifolia L.) у природних фітоценозах.


Загальна характеристика виду. Багаторічна трав`яниста рослина висотою до 50 см із гарними, вузько розсіченими, яскравозеленими і блискучими листками, що довго вегетують після цвітіння. Квіти досить великі ( до 10 см в діаметрі), темно-червоні із яскравими жовтими тичинками, розміщені на верхівках пагонів в оточенні листя. Цвіте рано, з кінця квітня до середини травня. Насіння достигає на початку червня. У фазі зрілого насіння листянки розкриваються. Підземна частина має вигляд короткого кореневища із шишковидно-потовщеними коренями. Гемікриптофіт, геліофіт, мезоксерофіт, мезоевтроф. Поширений цей вид на Кавказі, Середземномор`ї, Центральній Європі та на півдні Східної Європи. В межах України його місця зростання зустрічаються у південній частині Лівобережного Лісостепу, в Степу та в Криму. Зростає на чорноземних ґрунтах у степових, лучно-степових угрупованнях, по узліссях байрачних лісів, на схилах балок та річкових берегів, кам`янистих відслоненнях.

Причини рідкісності та потреби штучного відтворення популяцій. Більшість місцезростань цього виду очевидно були знищені в результаті розорювання степів. Наразі наявні лише розрізнені локальні популяції в межах природного ареалу. У зв`язку із декоративністю масово зривається під час цвітіння на букети та викопується для пересадки на клумби. Надмірний випас худоби призводить до нищення популяцій. Нині, в його природних оселищах, відсутні ефективні механізми розповсюдження насіння.

Природоохоронний статус. Занесений в Червону книгу України.
Біогеоценотичне та господарське значення. Консортоутворююче, ґрунтотворне, ґрунтозахисне, декоративне (!!!), фарбувальне, медоносне, пергоносне та лікарське.

Підбір перспективних для посіву насіння ділянок та способи посіву і догляду. Головна умова нормального розвитку рослини – відкрита і незатінена ділянка. Погано реагує на сусідство із рослинами, що мають глибоку кореневу систему ( кущі, дерева, деякі трави). Сприятливими для висіву насіння є молоді перелоги, узбіччя доріг ( особливо південні схили дорожніх насипів), ділянки із зруйнованою дерниною в межах угруповань лучних степів, схили курганів і т.п.. У зв`язку з високою декоративністю можливим є висів насіння у шкілку та використання розсади для озеленення ( групові посадки , для альпінаріїв, бордюрів). Найкраще висівати свіжо зібраним насінням ( при розкритті листянок). Більшість сходів з`являються весною наступного року ( в середині квітня), але якась їх частка може зійти ще через рік. Несвіже, висушене насіння, необхідно стратифікувати. Його закладають у вологий пісок і цілу зиму витримують у підвалі, час від часу зволожуючи та перемішуючи пісок. Насіння, яке почало проростати висівають ранньою весною на глибину 3-5 см. В перший рік розвитку доцільно робити прополку сходів.

Особливості онтогенезу. Догенеративний період розвитку за різних умов може продовжуватись 4-5 років. Особини генеративного вікового стану здатні утворювати великі клони, що доцільно в кінці літа, або ранньою осінню розсаджувати поділом куща.



Технологічна карта відновлення популяцій сон-трави розкритої (Pulsatilla patens (L.) Mill.) у природних фітоценозах.


Загальна характеристика виду. Багаторічна трав`яниста рослина висотою до 40 см із потужним вертикальним кореневищем та гарними, зібраними в прикореневу розетку клиновидно-розсіченими, яскраво-зеленими і блискучими листками, що зеленіють до кінця літа. Квіти досить великі, розміщені на верхівках прямих, вкритих відстовбурченими волосками стеблах-квітконосах і оточені волосистими, вузько лінійними приквітковими листками. Цвіте рано, у квітні. Плоди – багатолистянки. Кожна із однонасінних листянок густо волосиста із довгим ( до 5 см) перисто-волосистим остюком. Насіння достигає до середини травня. Зрілі плоди розносяться вітром і зариваються у ґрунт в результаті оригінального механізму «роботи» остюка, волоски якого реагують на зміну вологості і «загвинчують» плодик у ґрунт. Гемікриптофіт, геліофіт, мезоксерофіт, олігомезотроф. Поширений цей вид від Середньої Європи та Скандинавії до Зхідного Сибіру. В межах України його місця зростання зустрічаються на Поліссі, Лісостепу та північній частині Степу. Зростає на різних ґрунтах у степових, лучно-степових угрупованнях, по узліссях та полянах, на рідколіссях, а найчастіше у борах та суборах .

Причини рідкісності та потреби штучного відтворення популяцій. Більшість місцезростань цього виду очевидно були знищені в результаті розорювання степів та вирубування лісів. Наразі наявні лише розрізнені локальні популяції в межах природного ареалу здебільшого із низькою чисельністю особин. У зв`язку із декоративністю масово зривається під час цвітіння на букети та викопується для пересадки на клумби. Надмірний випас худоби призводить до нищення популяцій.

Природоохоронний статус. Занесений в Червону книгу України.
Біогеоценотичне та господарське значення. Консортоутворююче, ґрунтотворне, ґрунтозахисне, декоративне (!!!), фарбувальне, медоносне, пергоносне та лікарське.

Підбір перспективних для посіву насіння ділянок та способи посіву і догляду. Головна умова нормального розвитку рослини – відкрита і незатінена ділянка. Сприятливими для висіву насіння є молоді перелоги, узбіччя доріг, ділянки із зруйнованою дерниною в межах угруповань лучних степів, схили курганів, соснові і сосново-дубові рідкостойні ліси і т.п.. У зв`язку з високою декоративністю можливим є висів насіння у шкілку та використання розсади для озеленення ( групові посадки , для альпінаріїв, бордюрів). Найкраще висівати свіжо зібраними плодиками, які легко відділяються від квітконоса у фазі початку дозрівання. Плодики можна по окремості розкидати, а найефективнішим способом висіву є висів із заглибленням у ґрунт на глибину до 3 см. Насіння проростає в це ж літо, або наступної весни. Сухе насіння зберігає схожість до двох років, але його перед висівом необхідно стратифікувати ( закладають у вологий пісок і два-три тижні перед посівом витримують у підвалі, час від часу зволожуючи та перемішуючи пісок). В перший рік розвитку доцільно робити прополку сходів.

Особливості онтогенезу. Догенеративний період розвитку за різних умов може продовжуватись до 7 років. В умовах культури при належному догляді ( прополка та підживлення) цвітіння може наставати на 4-5 рік. Особини генеративного вікового стану здатні утворювати великі клони, які погано піддаються поділу та розсаджуванню. Для попередження загущення насаджень доцільно пересаджувати самосів 2-го чи 3-го років життя на нові місця. Тривалість життя окремої особини може сягати 20-ти і більше років.

Технологічна карта відновлення популяцій айстри ромашкової (Aster amellus L.) у природних фітоценозах.


Загальна характеристика виду. Багаторічна трав`яниста, більш-менш опушена рослина із прямостоячими та розгалуженими стеблами висотою 20-70 см. В першу половину вегетації при основі стебла та на надземній частині короткого кореневища розвинута прикоренева розетка із продовгасто-овальних коротко загострених рідко зубчастих або цілокраїх листків, значно крупніших ніж стеблові. Верхівки стебел закінчуються багатоквітковими кошиками діаметром 3-4 см, що загалом складають розгалужену щитковидну волоть. Крайові несправжньоязичкові квітки– сині, а внутрішні трубчасті –жовті. Цвіте із середини серпня до початку жовтня. Плодоносить та десимінує у жовтні – листопаді. Зрілі сім`янки розносяться вітром завдяки наявності чубка із коротких волосків.
Гемікриптофіт, геліофіт, мезоксерофіт, мезотроф. Євразійський лучно-степовий та узлісно-полянний вид, що в межах України поширений у лісах лівобережного Полісся, у лісостеповій та степовій зонах. Зростає на різних ґрунтах у степових, лучно-степових угрупованнях, по узліссях та полянах, зрідка на рідколіссях та давніх перелогах .
Причини рідкісності та потреби штучного відтворення популяцій. Більшість місцезростань цього виду очевидно були знищені в результаті розорювання та надмірного пере випасання степів. Окрім цього ряд адвентів із близькою життєвою формою та більшою евритопністю ( Phalacroloma annum (L.) Dumort., Grindelia squarrosa (Pursh) Dunal та інші) складають сильну конкуренцію, що ускладнює розширене відновлення його популяцій. Наразі у Придніпров`ї наявні лише розрізнені локальні популяції в межах природного ареалу.
Природоохоронний статус. Рекомендований до охорони в регіоні.
Біогеоценотичне та господарське значення. Консортоутворююче, ґрунтотворне, ґрунтозахисне, декоративний (!!!), медонос, пергонос.

Підбір перспективних для посіву насіння ділянок та способи посіву і догляду. Головна умова нормального проходження онтогенезу – відкриті і напівзатінені ділянки. Сприятливими для висіву насіння є молоді перелоги, узбіччя доріг, ділянки із зруйнованою дерниною в межах угруповань лучних степів, схили курганів, соснові і сосново-дубові рідкостойні ліси і т.п.. У зв`язку з високою декоративністю можливим є висів насіння у шкілку та використання розсади для озеленення ( групові посадки , для альпінаріїв, бордюрів). Найкраще висівати свіжо зібраними сім`янками на час початку їх осипання. Плодики можна по окремості розкидати в місцях пориїв свиней, кротовин і т.п.. Найефективнішим способом висіву є висів на розрихлену поверхню ґрунту та наступним загрібанням. Насіння проростає весною. Сухе насіння зберігає схожість до двох років. В перший рік розвитку доцільно робити прополку сходів.
Особливості онтогенезу. Догенеративний період розвитку за різних умов може продовжуватись до 3 років. В умовах культури при належному догляді ( прополка та підживлення) цвітіння може наставати на другий рік.



Телефонуйте


(04736) 3-29-91

Гаряча лінія Канівського природного заповідника, на яку можуть звертатись громадяни у випадку: пожежі в лісі;
протиправних дій, що завдають шкоди природі (рубки дерев, полювання на звіра, збирання грибів, лікарських рослин, ягід); виявлення в природі поранених диких тварин.
Також бажаючі можуть отримати, за цим номером, інформацію стосовно законного перебування на території заповідника.

Facebook


Останні новини сайту :


25 березня 2017 року у всьому світі відзна ... Читати далі »

Просмотров: 9 | Дата: 27.03.2017

22 березня з ініціативи  Канівського ... Читати далі »

Просмотров: 44 | Дата: 23.03.2017

1 2 3 ... 8 9 »

Хмарка тегів :


Канівський природний заповідник Kaniv Nature Reserve баклан первоцвіти День Землі екологічна просвіта Ряст ущільнений співпраця Київський національний університет kanivbiosfera.at.ua Похмурий Дніпро Канів екологічна акція Не рубай ялинку! лісова красуня Збережи первоцвіти 1-Б клас Меланчин потік Канівський заповідник квест Збережи ялинку! природоохоронна акція Вуж звичайний 1 вересня флешмоб