Природні умови


Коротка характеристика флори


Технологічні карти


ПРИРОДНІ УМОВИ


Канівщина — один із найцікавіших в геологічному аспекті районів рівнинної України. Після відступу останнього харківського моря (більш як 20 млн. років тому) відбувались поступові неотектонічні підняття. Водночас із цим інтенсивно йшли процеси поверхневої денудації, тобто руйнування і перенесення гірських порід під дією різних агентів утворення горизонтальних шарів континентальних неоген-антропогенових відкладів. Окрім цього, виділився район, де на сильно еродованій поверхні рівнини харківського віку відклався алювій Дніпра. Пізніше ці ділянки були складно дислоковані завдяки дії тектонічних та гравітаційних процесів, а поверхнева ерозія (льодовик та його талі води, поверхневий стік), надавши їм сучасного вигляду, перетворили на так звані Канівські гори.

На даний час Канівський природний заповідник складається із трьох різнорідних у геологічному та геоморфологічному відношенні частин. Найбільша із них — ділянка правого корінного берега р. Дніпро. Вона являє собою власне ділянку трилесової дислокованої тераси і приурочена до Канівського блоку горсту. Для неї характерні найбільші абсолютні відмітки висот (255 м н.р.м.)

Ці підняття, включаючи Бучацько-Трахтемирівський, Канівський, Мошногірський масиви на значних відстанях контактують із досить зниженими масивами суходолу — долинами річок Дніпро, Рось, Росава, Вільшанка (75-90 м н.р.м.). Такий великий місцевий базис ерозії (150-170 м), наявність потужних поверхневих відкладів лесовидних суглинків за умов нераціонального ведення господарства спричинили інтенсивний розвиток поверхневої ерозії. Тут чи не найдовші та найглибші у Східній Європі системи ярів.

Клімат в районі заповідника континентальний із теплим сонячним літом та помірно холодною зимою. Кількість опадів в середньому складає 630 мм на рік.
За 50-річний період спостережень, які проводяться на метеорологічній станції заповідника, абсолютний максимум температур (+37,6 о С) зафіксовано 20 серпня 1946 р., абсолютний мінімум (-31,3 о С) — 11 січня 1950 р.
Середня тривалість безморозного періоду становить 198 днів.
Переважна більшість опадів випадає влітку (близько 70% річної суми). Для літа характерні зливи.
Щороку формується сніговий покрив.
В розі вітрів переважають північно-західні та південно-східні напрями.
Зима триває з кінця листопада до початку березня. Часто при проникненні арктичних мас мороз може сягати -25-32о С.
Вітер із заходу приносить тепле морське атлантичне повітря, що зумовлює тривалі відлиги.
Сніговий покрив формується щороку, але він невеликий (15-30 см) і дуже нестійкий. Максимальна висота снігового покриву (760 мм) зафіксована 10 березня 1987 р.
Для весни характерна нестійка погода. Останні снігопади бувають навіть в кінці квітня, тоді як в окремі дні березня ртутний стовпчик може підніматися до +18-22оС. В травні часто дмуть східні та південно-східні суховії, і тоді температура піднімається до +30о С.

Літо наступає в третій декаді травня, а закінчується в першій половині вересня. Переважають теплі погожі дні, хоча досить часто в другій половині дня бувають інтенсивні грози і зливи. Нерідко температура підвищується до +32-34оС.
Перехід до осені майже непомітний. У вересні переважають сухі сонячні дні, і навіть у жовтні вдень температура може підійматися до +18-22оС. Але вже в кінці вересня на поверхні грунту починаються заморозки, а в листопаді тихі прохолодні дні із ранковими туманами часто змінюються на дощові і вітряні, звичайним є випадання опадів у вигляді снігу.
За виключенням кількох невеликих джерел і струмків, внутрішні водойми в заповіднику відсутні. Основу гідрографічної мережі заповідника складає Дніпро, який протікає в його межах на протязі 5 км.
До спорудження Канівської ГЕС максимальна амплітуда річного рівня води складала 991 см, мінімальна — 126 см, середня — 410 см.

Середня дата початку льодоставу — 21 грудня, тривалість безльодового періоду — 248 днів. Максимальна товщина льоду (50-60 см) — в березні, найтепліша вода (до 23,8оС) — в кінці липня - на початку серпня.
Діяльність гідроелектростанції внесла дуже суттєві корективи в заплавні екосистеми заповідника. В межень і при затримці води греблею водосховища навколо о-вів Круглик та Шелестів оголюються велетенські піщані коси, а протока між островами практично зникає. В цей час площа островів збільшується майже вдвічі. В багатоводні роки під час різкого скидання води із водосховища та в період весняної повені острів Круглик на 2/3 затоплюється.

Разом з тим діяльність ГЕС різко посилила ерозійні процеси як на заплавних, так і на Зміїних островах.
В нагірній частині заповідника за останні 70 років різко знизився рівень грунтових вод, що призвело до висихання ряду водойм і джерел. Це явище прогресує і тепер.
В районі заповідника на протязі всієї зими практично відсутній льодовий покрив.

Влітку, в результаті утворення гігантського водосховища, звичайним явищем стало “цвітіння води” — масове розмноження синьо-зелених водоростей.
Своєрідність проявів чинників грунтотворення зумовлює надзвичайну різноманітність грунтів на території Канівського природного заповідника. Під час інвентаризації грунтів, проведеної в ході грунтово-лісотипологічного обслідування, виділено 36 різновидів грунтів.

Найбільша строкатість грунтового покриву існує в нагірній частині заповідника, в окрузі Канівських дислокацій, де внаслідок складності геологічної будови мозаїчно розташовані різноманітні материнські породи, а під впливом неоднорідностей рельєфу на невеликих відстанях створюються мікрокліматичні контрасти. Тут панують сірі лісові грунти (різних підтипів), що є доказом того, що в минулому лісова рослинність превалювала над степовою. Ці грунти утворені внаслідок підзолоутворюючого процесу в умовах помірно-континентального клімату на карбонатних лесах і лесовидних породах під впливом широколистяних лісів. Грунтовий профіль різко диференційований на генетичні горизонти: накопичення органічних речовин (гумусово-елювіального), виносу (елювію) і вмиву (ілювію).

При домінуванні лесових грунтоутворюючих порід в межах дислокованої території заповідника спостерігається часте перемежовування їх з виходами корінних порід, які стали основою для утворення дернових неопідзолених і слабоопідзолених грунтів, частіше всього приурочених до вершин високих пагорбів і схилів вододілів.

На Зміїних островах, що являють собою залишок борової тераси, грунтоутворюючою породою виступають флювіо-гляціальні піщані відклади, на яких утворились дернові і дерново-підзолисті грунти різного ступеня опідзоленості. В межах контурів цих збіднених на поживні речовини грунтів переважають деревостої сосни звичайної. Місця похованої під піщаними відкладами лесової товщі заліснені більш вимогливими до місця зростання породами (дуб, граб).

Шелестові землі — це острівного типу участки, які місцями сильно порізані старими річищами, гривистими утвореннями і мікрозниженнями.
Грунтоутворюючі породи тут сучасно-алювіальної природи, шаруваті, переважно легкосупіщаного механічного складу, на яких при участі злаково-різнотравної рослинності проходить дерновий процес грунтотворення. В місцях знижень, характерних накопиченням дрібнозернитого піска і мулуватих часток, на дернових розвинених грунтах рослинність представлена деревостоями верби і тополі. По днищам старих річищ і в мікрозниженнях спостерігається накопичення торфу та мулу.

Грунти заплавного острова Круглика малорозвинені, наймолодші за віком, бо на їх розвиток постійно впливала розмивна дія Дніпра.


Телефонуйте


(04736) 3-29-91

Гаряча лінія Канівського природного заповідника, на яку можуть звертатись громадяни у випадку: пожежі в лісі;
протиправних дій, що завдають шкоди природі (рубки дерев, полювання на звіра, збирання грибів, лікарських рослин, ягід); виявлення в природі поранених диких тварин.
Також бажаючі можуть отримати, за цим номером, інформацію стосовно законного перебування на території заповідника.

Останні новини:


[17.02.2022][екологічна просвіта]

Водно-болотні угіддя Канівщини: проблеми та перспективи їх вирішення.

[17.12.2021][екологічна просвіта]

Збережи ялинку

[16.12.2021][екологічна просвіта]

Діти канівських шкіл декламували слухачам радіо "Магніт" свої вірші, на тему збереження лісових красунь

[17.11.2021][ювілей]

Як Канівський заповідник відзначив День науки-2021

[04.10.2021][екологічна просвіта]

Всесвітній день захисту тварин.

Хмарка тегів :


Канівський природний заповідник Kaniv Nature Reserve первоцвіти баклан День Землі екологічна просвіта Ряст ущільнений Київський національний університет kanivbiosfera.at.ua Похмурий Дніпро Канів екологічна акція Не рубай ялинку! лісова красуня Збережи первоцвіти Меланчин потік Канівський заповідник квест Збережи ялинку! природоохоронна акція Вуж звичайний Дні науки флешмоб Міжнародна конференція природа